Попит на мастильні матеріали: «нова норма» ринку?

Спілкуючись з виробниками та дистриб’юторами мастильних матеріалів про стан бізнесу, нерідко можна почути, як дехто каже, що поточні ринкові умови можуть бути «новою нормою». На підтвердження цієї ідеї можна навести переконання, що втрати обсягів, які ми спостерігали за останні кілька років, здебільшого не буде відшкодовано. Натомість пандемія, війна і перебої в постачаннях назавжди знизили попит. Якщо це правда, то, згідно з даними Petroleum Trends International (PTI), у період з 2019 по 2023 рік лише з бізнесу США «випарувалося» близько 200 мільйонів галонів попиту на мастильні матеріали. Враховуючи тривалість та масштаби спаду попиту з лютого 2020 року, коли вперше було оголошено про пандемію COVID-19 серед населення, можна зрозуміти, чому деякі можуть дотримуватись таких поглядів. Але перш ніж зупинитися на ідеї «нової норми», важливо розуміти, як виглядала ця «норма» до пандемії, відстежити це можна на прикладі ринку США.

За даними PTI, попит на мастильні матеріали в США досяг приблизно 2,34 мільярдів галонів у 2019 році порівняно з 2,43 мільярдами галонів у 2000 році. Це є сукупний середньорічний темп зростання (CAGR) – 0,4%. До цих цифр включено падіння попиту, що сталося під час фінансової кризи 2008 року, яка тривала з 2007 по 2009 рік. 2009 року попит упав до 2,20 мільярда галонів. Це приголомшлива втрата 360 мільйонів галонів, або 14% докризового попиту. Важливо, що криза по-різному вплинула на кожен сегмент бізнесу. З погляду відсоткових втрат найбільше постраждав сегмент комерційних автомобілів: попит на мастильні матеріали знизився майже на 20%. Далі йдуть споживчий та промисловий сектор із втратою 13% та 10,5% відповідно. Хоча попит у сегменті комерційних автомобілів, як правило, відповідає зростанню промислового сектора, комерційний автомобільний сектор постраждав сильніше, ніж промисловий. Це сталося через різке зростання цін на дизельне паливо, обмежене кредитування та доступ до капіталу, а також інші фактори, що призвели до скорочення розмірів автопарків, виходу з бізнесу, відстрочення технічного обслуговування та вжиття інших заходів щодо скорочення витрат та збереження бізнесу в робочому стані.

Попит на мастильні матеріали різко скоротився під час кризи 2008 року, але до 2010 року він почав виявляти ознаки відновлення. Однак важливо зазначити, що, хоча в 2010 році і стався ривок, він був скромним, і попит не повернувся до докризового рівня. Натомість лише близько 25% попиту, втраченого під час світової кризи, було відновлено у 2010 році, і більша частина відновленого обсягу припала на промисловий та комерційний автомобільний сектори, де попит має тенденцію відображати зростання економіки.

Переходячи від падіння попиту в 2010 році на початок пандемії, сектор комерційного автомобілебудування стартував повільно, але середньорічний темп зростання склав 1,9%, а середньорічний темп промислового попиту збільшився приблизно на 0,5%. Проте попит на споживчі автомобільні мастильні матеріали за цей же період знизився в середньому на 1,5%. Таким чином, «нормальний» період з 2000 року до початку пандемії показує, що ринок мастильних матеріалів знижується в середньому на 0,5%. У той час, як попит на промислові мастильні матеріали відповідає економічному стану, лінія тренду показує постійне або незначне зростання за цей період. І, хоча споживчий і комерційний попит на автомобілі також чутливий до змін в економіці, попит на мастильні матеріали в обох секторах за цей період знижувався.

Однак найбільш значне падіння попиту спостерігається в секторі споживчих автомобілів, де попит сягнув приблизно 535 мільйонів галонів у 2019 році порівняно з 801 мільйоном галонів у 2000 році. Судячи з досвіду формування попиту з 2000 року до початку пандемії, і тому, що ми спостерігаємо за останні чотири роки, цілком імовірно, що історія повторюється, і значний обсяг втрат після пандемії не буде відшкодовано. Але дані про попит припускають, що це не «нова норма», а норма. І причина в тому, що за тінями великих спадів попиту, що спостерігаються під час світової кризи 2008 р і пандемії, як споживчий, так і меншою мірою, комерційний автомобільний сектор бізнесу мастильних матеріалів продовжував знижуватися через інші фактори. Найбільш значущим є збільшення інтервалів заміни оливи.

Таким чином, замість того, щоб побачити, як попит на мастильні матеріали в споживчому автомобільному секторі повернеться до рівня, який був до пандемії, у кращому випадку він, швидше за все, неспішно йтиме по низхідній траєкторії, яку відстежує сектор. Це означає, що навіть без таких подій, як криза, пандемія та інші події, що завдають шкоди попиту, значний обсяг продовжить безповоротно втрачатися з плином часу. Це пов`язано зі збільшенням інтервалів заміни, проникненням електромобілів та інші чинниками.

При цьому тривалість негативних подій, таких як пандемія, військові дії, перебої в постачаннях та висока інфляція, є факторами формування потенційної величини відновлення попиту на мастильні матеріали. Що довше тривають негативні події, то глибше вони підривають відновлення попиту. І щоб зрозуміти, де зараз ці скорочення, врахуйте, що, хоча попит на промислові мастильні матеріали збільшився приблизно на 1,5% з 2022 по 2023 рік, попит на комерційний і споживчий автомобільний транспорт знизився майже на 6,0% і 5,0 % відповідно. Виходячи з цього, складається враження, що попит все ще перебуває у спаді, викликаному високою інфляцією, а також економічною та геополітичною невизначеністю.

За матеріалами https://www.lubesngreases.com/